Фразы, которые очень важно говорить своим детям как можно чаще.
Безпека дітей в Інтернеті
Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли у життя кожного з нас. Кожний шостий житель Землі регулярно працює у Всесвітній мережі, а в розвинутих країнах її колапс може призвести до колапсу цивілізації. Сьогодні електронною павутиною користується кожен п'ятий українець. Розвиток сучасної глобальної мережі Інтернет дав поштовх у розвитку різного виду страхів для дітей та їхніх батьків. Дорослі, не завжди маючи досвід спілкування в мережі, щонайменше, стривожені доступом своїх чад до цієї «темної та страшної мережі». Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важливу роль у житті людей. Просто вражає, скільки часу у нас забирає Інтернет.
Сьогодні Інтернетом користується понад чверть населення земної кулі – 1,9 млрд. людей. Середній рівень Інтернет-проникнення у світі наближається до 30%, а в розвинених європейських країнах цей показник досягає 70%. В Україні ця цифра становить 10-12 млн. осіб – близько чверті населення країни. При цьому діти потрапили в Мережу значно раніше за дорослих. На тлі стабільно високого рівня користування Інтернетом серед дітей віку 11-14 і 15-17 років, також зростає число дітей молодшого віку (6-10 років). У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?
Виконання наступних пунктів допоможе захистити вашу дитину під час перебування її в мережі:
1. Разом з дітьми розробіть правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких вони збираються заходити.
2. Знайдіть час для відвідування сайтів разом з дітьми та заохочуйте їх ділитися з вами знаннями, отриманими в Інтернеті.
3. Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають або займаються чимось іншим, що вимагає реєстраційного імені, допоможіть дитині його вибрати і переконайтеся, що воно не містить ніякої особистої інформації.
4. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не видавали своєї адреси, номера телефону або іншої особистої інформації. Наприклад, місце навчання або улюблені місця для прогулянки.
5. Навчайте дітей не розміщувати свої чи сімейні фотографії.
6. Поясніть, що давати свої паролі не можна нікому, крім батьків, навіть найближчим друзям.
7. Поясніть, що не потрібно відповідати на невиховані й грубі листи. Якщо отримали такі листи, то потрібно сповістити про це батьків чи вчителів.
8. Скажіть дітям, що їм не слід зустрічатися з людьми, яких вони знають тільки з Інтернету. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають. Якщо ж це необхідно, то спочатку треба спитати дозволу батьків. Зустріч у громадському місці та й у присутності батьків.
9. Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в Інтернеті, - правда. Привчіть їх запитувати вас, якщо вони не впевнені.
10. Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтеся, що вони знають про те, що правила етикету діють скрізь – навіть у віртуальному світі.
11. Наполягайте, щоб діти не завантажували музику, комп'ютерні ігри та інші програми без вашого дозволу.
12. Поясніть, наскільки небезпечно для комп’ютера переходити на посилання, адреси яких вам невідомі.
13. Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти відвідує дитина і що вона на них робить.
Поради батькам про те, як розвинути соціальний інтелект
дитини та досягати успіху
Приладдя для малювання, модна флешка, новий шкільний рюкзак приводять у радісне хвилювання всю сім'ю. Ви, імовірно, любите підготовку до школи. І, як і більшість батьків, вважаєте, що успіх дитини в навчанні призведе її до щасливого дорослого життя.
Однак нове дослідження, в якому брали участь близько 1000 людей у віці за 32 роки, показало, що висока успішність у школі не завжди призводить дітей до щастя в житті. Знаєте, що, згідно з дослідженням, зумовлює щастя людини в дорослому віці? Дружба. Коли в дітей багато друзів у дитячому й підлітковому віці, вони, як правило, виростають щасливими дорослими.
Це не означає, що батькам треба припинити допомагати дітям з домашніми завданнями або що можна відправляти дітей до школи, непідготовленими до навчання. Звичайно, ні. Але це дослідження підтверджує найголовніше наше відкриття в галузі щастя за останні сто років: наше щастя найсильніше зумовлюється широтою і глибиною наших стосунків з іншими людьми.
Існує кілька «інструментів», необхідних нашим дітям, яких немає у звичайному шкільному списку, до якого ми так звикли. Зокрема, їм потрібні інструменти для розвитку соціального інтелекту. У цій статті наводяться три найбільш важливі, на думку експертів, інструменти розвитку соціальних стосунків та ідеї про те, як забезпечити ними вашу дитину.
Інструмент № 1. Хоробрість
Похід до школи дуже часто вимагає хоробрості, особливо якщо діти переходять у нову школу або з молодших класів у середні. Дітям потрібнахоробрість, щоб робити те, що вони вважають правильним, наприклад, запросити нового учня сісти поруч із собою за обідом. Хоробрість потрібна і для того, щоб не робити те, що вони вважають неправильним, навіть незважаючи на тиск однолітків. І нарешті, хоробрість потрібна їм для самовираження, наприклад, для того, щоб виступати перед усім класом або ставити запитання, не боячись виглядати безглуздо.
Ось кілька способів озброїти дітей хоробрістю:
Спитайте, що означає для них це слово. Порозмовляйте з дітьми про те, як треба не боятися зіштовхуватися з труднощами. Розкажіть їм про способи використання хоробрості як інструменту.
Розкажіть їм, що хоробрість – як м'яз: чим більше вони її будуть використовувати (тренувати), тим легше їм буде вставати на захист того, що вони вважають правильним. Хоробрість, яку вони розвивають та тренують сьогодні, буде служити їм усе життя.
Допомагайте дітям визначати думки, які впливають на їхню хоробрість. Що вони можуть сказати самі собі, щоб відчути себе хоробрими? («Я досить сильний, щоб робити правильно».) Які думки примушують їх боятись? («Усі подумають, що я дивний, якщо я скажу їй про це».)
Інструмент № 2. «Кошик для сміття»
Соціальне життя наших дітей сповнене конфліктів, великих і малих. Для того щоб легше справлятися з ними, діти повинні ставитись до поганих слів і вчинків, як до сміття, і, відповідно, викидати їх на смітник. Інструмент «Кошик для сміття» допомагає дітям оговтатись після проявів безсердечності, особливо після ненавмисних образ, а також розвивати психологічну стійкість.
Ось кілька способів озброїти дітей інструментом «Кошик для сміття»:
Розмовляйте зі своїми дітьми про те, що деяким конфліктам і неприємним словам просто не варто приділяти час і увагу. Вони – як сміття: недоречні, непристойні й неприємно пахнуть. Кошик для сміття – це найкраще місце для таких конфліктів і слів.
Допомагайте дітям придумати уявне символічне місце для «сміття»: як тільки вони вирішать, що якесь слово або вчинок – це і є сміття, або як тільки закінчиться якась неприємна пригода, вони повинні викинути його в кошик для сміття й рухатись далі (відкинути в бік від свого фізичного простору).
Існує вислів «Важливо не те, що відбувається з тобою, а те, як ти на це реагуєш». Порозмовляйте з дітьми про те, як «кошик для сміття» може стати ефективним способом відреагувати на щось неприємне.
Інструмент № 3. Дихання
Це інструмент, який використовують і діти, й дорослі. Його застосовують длязняття стресу, зосередження й запобігання надмірно емоційним реакціям. Навчіть дітей вправ, описаних нижче, щоб вони стали більш розсудливими й не за роками зрілими, як маленькі мудреці.
Учені вважають, що вміння зосереджуватись на власному диханні – це потужний інструмент школярів. Ця навичка допомагає знизити рівень стресу, стимулює творчий потенціал, підвищує успішність і покращує здатність концентрувати увагу.
Ось кілька способів озброїти дітей інструментом «Дихання»:
Практикуйте з дітьми таку вправу. Покладіть одну руку на серце, а іншу на живіт. Повільно вдихніть через ніс. Зосередьтесь на відчутті свіжого повітря, що надходить у ваші легені, і на тому, що ви відчуваєте, коли ваш живіт розширюється. Зробіть коротку паузу, а потім видихніть через рот, повільно рахуючи до п'яти.
Зробіть п'ять, а якщо зможете, то десять таких вдихів.
Попросіть дітей звернути увагу на те, що вони відчувають при виконанні цієї вправи
1. Зміни в режимі дня. Якщо влітку ви дозволяєте дитині спати стільки, скільки їй хочеться, то в серпні варто поступово пересувати підйом ближче до того часу, в який вона зазвичай встає в дні навчання. Приблизно за три тижні до 1 вересня почніть щодня будити своє чадо на 10-15 хвилин раніше, ніж напередодні. При цьому постарайтеся зробити так, щоб момент пробудження викликав у дитини виключно позитивні емоції. До того ж у серпні не варто дозволяти дитині лягати спати надто пізно. Зведіть до мінімуму вечірні ігри, опівнічні посиденьки з дорослими, читання в ліжку.
2. Щоденні заняття. Якщо ви протягом двох перших місяців канікул дозволяли своїй дитині відпочивати і не займатися позакласними завданнями, то в серпні варто виділити 1-2 години на день або для повторення пройденого в минулому навчальному році матеріалу (написання диктантів, вирішення завдань і т.п.), або для виконання того, що їй задали на літо.
Бажано, щоб заняття проходили в ранкові години, відразу після сніданку, в цьому випадку 1 вересня дитина без проблем увійде в робочий ритм і не буде відчувати себе так, як ніби потрапила «з балу на корабель». Ранок у неї знову стане асоціюватися з навчанням, тому нервова система не зазнає стандартного для початку навчального року стресу.
3. Спілкування з однокласниками
У тому випадку, якщо ваша дитина проводить серпень у місті, то запропонуйте їй зустрітися з однокласниками. Спілкування зі шкільними друзями викличе бажання швидше почати навчальний рік і посприяє комфортному входженню в робочий ритм.
Якщо ж ваше чадо до серпня не вдома, а з вами на дачі або на морі, то частіше запитуйте його про шкільних друзів, нагадуйте йому про них, це підштовхне його прагнення знову опинитися в суспільстві цих дітей, і відповідно 1 вересня вже не буде викликати негативних емоцій.
4. Купівля шкільного приладдя.
Налаштувати школяра на потрібний лад допоможе спільне з ним придбання всього того, що йому знадобиться протягом навчального року. Не займайтеся покупками самостійно, візьміть свою дитину з собою, нехай вона сама вибере собі зошити, канцелярські товари, рюкзак, підручники та дидактичні матеріали. Включення дитини в процес підготовки до навчального року покаже їй, що ви вважаєте її дорослою і самостійною. Відповідно, вона буде пишатися своїм вибором необхідного приладдя і стане прагнути в школу, щоб похвалитися перед однокласниками тим, що сама вибрала.
5. Остання тиждень серпня. Повернемося до психологічної та фізичної реорганізації дитини перед школою. За тиждень до 1 вересня варто взагалі повністю перевести його на той режим, якого він буде дотримуватися протягом навчального року. Не вважайте, що так ви позбавляєте своє чадо останніх канікулярних днів – строгий розпорядок в результаті послужить добру службу і вашому школяреві, і вам самим.
Якщо ж ваша дитина до останнього літнього дня житиме без розпорядку і займатися тим, чим йому хочеться, ви навряд чи зможете вимагати від нього повної віддачі і успіхів у навчанні, поки він не увійде в потрібний ритм і не перебудується на навчальний рік. Так що забудьте про жалість, а дитині нагадайте, що навчання – це його робота, яку треба робити добре, а тому до неї потрібно готуватися заздалегідь.
6. 1 вересня – сімейне свято. Для того щоб звести до мінімуму всі негативні емоції, пов’язані з поверненням до суворому розпорядку навчального року, заздалегідь оголосіть 1 вересня святковим днем. Придумайте разом з дитиною, як ви відзначите цю подію. Якщо є така можливість, то після школи сходіть всією родиною в кафе або в парк розваг.
Ну, а якщо ви з якихось причин не можете вдень приділити увагу своїй дитині, то хоча б ввечері влаштуйте урочисту вечерю з тими стравами та солодощами, які вона любить. Не забудьте приготувати невеликий сюрприз-подарунок, про який натякніть своєму чаду заздалегідь, а вручите тоді, коли за столом збереться вся родина.
***
На завершення дозвольте дати вам ще одну пораду: пояснюйте дитині всі свої рішення і дії. Фрази «так треба», «тобі потрібно», «це необхідно для твого ж блага» без докладного мотивування викликають тільки образу і відторгнення. Тому не полінуйтеся щораз розповідати своєму школяреві, з якої причини ви укладаєте його спати раніше, ніж він награється, і піднімаєте тоді, коли він мріє ще поспати.
2. Щоденні заняття. Якщо ви протягом двох перших місяців канікул дозволяли своїй дитині відпочивати і не займатися позакласними завданнями, то в серпні варто виділити 1-2 години на день або для повторення пройденого в минулому навчальному році матеріалу (написання диктантів, вирішення завдань і т.п.), або для виконання того, що їй задали на літо.Бажано, щоб заняття проходили в ранкові години, відразу після сніданку, в цьому випадку 1 вересня дитина без проблем увійде в робочий ритм і не буде відчувати себе так, як ніби потрапила «з балу на корабель». Ранок у неї знову стане асоціюватися з навчанням, тому нервова система не зазнає стандартного для початку навчального року стресу.
3. Спілкування з однокласниками У тому випадку, якщо ваша дитина проводить серпень у місті, то запропонуйте їй зустрітися з однокласниками. Спілкування зі шкільними друзями викличе бажання швидше почати навчальний рік і посприяє комфортному входженню в робочий ритм.
Якщо ж ваше чадо до серпня не вдома, а з вами на дачі або на морі, то частіше запитуйте його про шкільних друзів, нагадуйте йому про них, це підштовхне його прагнення знову опинитися в суспільстві цих дітей, і відповідно 1 вересня вже не буде викликати негативних емоцій.
4. Купівля шкільного приладдя. Налаштувати школяра на потрібний лад допоможе спільне з ним придбання всього того, що йому знадобиться протягом навчального року. Не займайтеся покупками самостійно, візьміть свою дитину з собою, нехай вона сама вибере собі зошити, канцелярські товари, рюкзак, підручники та дидактичні матеріали. Включення дитини в процес підготовки до навчального року покаже їй, що ви вважаєте її дорослою і самостійною. Відповідно, вона буде пишатися своїм вибором необхідного приладдя і стане прагнути в школу, щоб похвалитися перед однокласниками тим, що сама вибрала.
5. Остання тиждень серпня. Повернемося до психологічної та фізичної реорганізації дитини перед школою. За тиждень до 1 вересня варто взагалі повністю перевести його на той режим, якого він буде дотримуватися протягом навчального року. Не вважайте, що так ви позбавляєте своє чадо останніх канікулярних днів – строгий розпорядок в результаті послужить добру службу і вашому школяреві, і вам самим.Якщо ж ваша дитина до останнього літнього дня житиме без розпорядку і займатися тим, чим йому хочеться, ви навряд чи зможете вимагати від нього повної віддачі і успіхів у навчанні, поки він не увійде в потрібний ритм і не перебудується на навчальний рік. Так що забудьте про жалість, а дитині нагадайте, що навчання – це його робота, яку треба робити добре, а тому до неї потрібно готуватися заздалегідь.
6. 1 вересня – сімейне свято. Для того щоб звести до мінімуму всі негативні емоції, пов’язані з поверненням до суворому розпорядку навчального року, заздалегідь оголосіть 1 вересня святковим днем. Придумайте разом з дитиною, як ви відзначите цю подію. Якщо є така можливість, то після школи сходіть всією родиною в кафе або в парк розваг.Ну, а якщо ви з якихось причин не можете вдень приділити увагу своїй дитині, то хоча б ввечері влаштуйте урочисту вечерю з тими стравами та солодощами, які вона любить. Не забудьте приготувати невеликий сюрприз-подарунок, про який натякніть своєму чаду заздалегідь, а вручите тоді, коли за столом збереться вся родина.
***
На завершення дозвольте дати вам ще одну пораду: пояснюйте дитині всі свої рішення і дії. Фрази «так треба», «тобі потрібно», «це необхідно для твого ж блага» без докладного мотивування викликають тільки образу і відторгнення. Тому не полінуйтеся щораз розповідати своєму школяреві, з якої причини ви укладаєте його спати раніше, ніж він награється, і піднімаєте тоді, коли він мріє ще поспати.
Комментариев нет:
Отправить комментарий